- бенефіс
- [беинеиф’і/с]
-су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
бенефіс
Смотреть что такое "бенефіс" в других словарях:
бенефіс — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
бенефіціар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
бенефіцій — іменник чоловічого роду іст … Орфографічний словник української мови
бенефіція — іменник жіночого роду королівський дар іст … Орфографічний словник української мови
бенефіціарій — я, ч. 1) Те саме, що бенефіціар. 2) Об єкт благодіяння, людина чи група осіб, на користь яких здійснюється певна позитивна моральна дія … Український тлумачний словник
бенефісний — прикметник … Орфографічний словник української мови
бенефіціант — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
бенефіціантка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
бенефісний — а, е. Прикм. до бенефіс … Український тлумачний словник
бенефіціант — а, ч. Особа, на користь якої давався бенефіс … Український тлумачний словник
бенефіціантка — и. Жін. до бенефіціант … Український тлумачний словник
